Альманах «СКІФІЯ-2012-ОСІНЬ»
(Проза, поезія, есеї, нариси) українською та російською мовами
До нового альманаху нашого видавництва «СКІФІЯ-2012-ОСІНЬ» * було запрошено 100 сучасних авторів України, Росії та країн дальнього зарубіжжа.
Наразі ми готуємо 3-й випуск. Він побачить світ у кінці вересня 2012 року.
Термін надсилання творів завершено: 31 серпня 2012 року.
Авторський примірник «СКІФІЯ-2012-ОСІНЬ» гарантовано буде надіслано автору в Україні (іноземним авторам надсилається опісля сплати поштових витрат), по виходу в світ.
Дякуємо всім авторам за участь у спільному проекті.**
З повагою Олександр Апальков, видавець.
** Довідки за тел. (04736) 36805, або zeitglas@ck.ukrtel.net
ББК 84 (4-Укр.-Рос) 6-5
ISBN 978-966-2306-37-8
СКІФІЯ-2012-Осінь.-
Канів. Вид. "Склянка Часу*Zeitglas”, 2012.-472с.
Тексти друкуються в редакціі авторів
Книгу іллюстровано графікою та живописом молодих українських художників:
Носкової Яни,
Романенка Євгена,
Шкурат Аліни,
Северина Ра,
Луценко Ганни,
Астахової Лідії,
Купкіної Марини,
Сорокіної Ольги,
Харченко Інни,
Калькова Андрія,
Халазій Тетяни.
На обкладинці - використано живопис Астахової Лідії
АВТОРИ альманаху "СКІФІЯ-2012-ЛОсінь"
Андрієвський Олександр
Апальков Олександр
Богатченко Анжела
Боднар Надія
Боровський-Клюєв Валентин
Бурбело Олександра
Вакуленко Володимир
Візняк Ірина
Влащік Валерія
Вовнянко Анатолій
Волинець Катерина
Волощак Юрій
Гацанюк Петро
Говорун Валентин
Гончаренко Марія
Горішна Наталія
Горчакова Олена
Гостева Тетяна
Данько Ніна
Дем`янюк Марія
Денисенко Христина
Диб`як Неоніла
Дмитренко Тарас
Дмитришин Леонід
Домницький Олексій
Домніч Антоніна
Дудок Уляна
Жеребцова Ніна
Жерносекова Олена
Заржицька Еліна
Затовська Людмила
Зінорук Володимир
Зінченко Сергій
Зозуляк Данило
Зоря Світлана
Іванченко Ірина
Ізовіта Алла
Іськова Олена
Клименко Ольга
Кожухов Денис
Козинець Олександр
Коміна Валентина
Комісарук Володимир
Котихова Ганна
Кравець Валентина
Кравчук Наталія
Красельникова Тетяна
Кукурєкін Юрій
Кулаковська Ірина
Кульбовський Микола
Кушннір Тарас
Лещенко Людмила
Лисицький Михайло
Літограф
Льоська
Мазур Наталя
Маковій Олена
Малиновська Людмила
Мамчич Олена
Матюшенко-Гребенюк Надія
Михайлов Геннадій
Мірабель Мірта
Міхалевський Віталій
Моцпан Дмитро
Мошенський Сергій
Некрасовська Людмила
Нечипельський Назар
Нечипорук Іван
Низак Лія
Норченко Валерія
Останіна Ніна
Остролуцька Анастасія
Остролуцька Антоніна
Петренко
Печора Олександр
Подолян Василь
Прєснякова Іванна
Причара Ніка
Радько Тетяна
Рейцен Євген
Рябініна Марина
Савчук Микола
Cильченко Віра
Сідаш-Приходько Марина
Слава Світова
Смольницька Ольга
Сорокін Віктор
Страшнюк Володимир
Суходол Юрій
Таран Валентина
Тимохін Микола
Туманова Інна
Ульяницька Людмила
Федорук Олександр Теодор
Харакоз Наталія
Харченко Інна
Хорошевська Оксана
Цапро Ольга
Чорна Ольга
Чорногорець Тетяна
Шаргородський Євген
Шаховець Володимир
Шевченко Жанна
Яремчук Володимир
Яремчук Олеся
Яркова Єлизавета
Альманах СКІФІЯ-2012-ОСІНЬ можна придбати післяоплатою (45 грн.), замовивши його у видавництві
zeitglas@ck.ukrtel.net
Деякі уривки з текстів збірки:
"Рассказывать о том, какое удовольствие испытываешь, проникая в красавицу, – дело неблагодарное. Вкус персика всегда сладостней описания вкуса персика.
Сотворив меня, Бог сотворил и вожделение...
Почему после покорения вершины альпинист, спускаясь, уже думает о другой?
Мне всегда нравились полногрудые женщины. Но имея, наконец, полногрудую, я ощущал лишь ее холодность. Визуальный ряд не переходил в мир телесных переживаний.
Я думал об айсберге, который недавно откололся от ледников Гренландии и дрейфовал к берегам Канады.
Эту женщину я знал еще девочкой, а последние лет пятнадцать ходил мимо, облизываясь..."
Літограф, стор.11
"Зрілий день, обцілований сонцем,
тішить очі зелені твої,
хоч летять і летять за віконцем
в теплий край молоді журавлі.
Сита осінь розправила крила,
грає вітер листком золотим,
а ти горнешся так, що несила
не горіти бажанням новим..."
Комісарук Володимир, стор.39
"...Наверное, нам не дано понять, кому мы действительно дороги или мы просто слишком тупы, чтобы это понять…
Собравши последние деньги, которые у меня были, я решил, что нужно начинать новую жизнь, которой могу руководить лишь я. Да, только я, не чужие мнения, взгляды, доводы, а только я. Больше мы не будем плыть по течению, у штурвала корабля буду я и тогда, дав команду «Поднять паруса» мы действительно узнаем, что такое жизнь!
На работе я попросил отпуск на месяц. Нужно переосмыслить нравится ли мне пропадать целыми днями в банке или, быть может, я хочу чего-то другого. Не для того своими мозгами я осилил 3 иностранных языка, чтобы просто погибать в душном офисе, среди кучи бумаг..."
Жерносекова Олена, стор.16
Душа опять болеет осенью,
И никуда уже не деться
От неба с утомленной просинью,
Пролившейся в районе сердца,
От этого слегка печального
Чарующего листопада
И прожигающе-прощального
Тобой подаренного взгляда.
Некрасовська Людмила, стор.62
"...Стемнело. В тишине холодного морозного январского воздуха раздался скрип шагов. ДВОЕ осторожно вышли из подъезда многоквартирного дома на квартале имени Жукова областного центра Луганска. – «Никого?» – выдохнул один. – «Никого!» – отозвался женский голос. Стараясь не шуметь, ДВОЕ так же осторожно вынесли из подъезда матрац, на котором, под белой простынёй, зримо определялись очертания человеческого тела..."
Кукурєкін Юрій, стор.101
"...Не бойтесь падать! Хуже проползти
Отрезок жизни, не коснувшись неба!
Учитесь верить! Даже если все
Вокруг кричат, что это просто небыль.
Зла не копите. Вам оно зачем?
И, разжимая руки, отпускайте
Тех, кто вас предал, стал теперь никем,
Им ничего дурного не желайте!"
Рябініна Марина, стор.104
"...Про що можуть говорити три панянки, пов’язані між собою довгим знайомством, при умові, що життя у кожної насичене, виховання хороше і розпитувати одна одну про найцікавіше, лізти у душу не прийнято? Звісно, настане такий вечір, коли захочеться нарешті спитати, уточнити і з’ясувати, а що то було тоді, за царя Гороха – відкрий правду..."
Причара Ніка, стор.223.
"Неужто вновь проляжет слово
тропинкой путанно-глухой,
проляжет вновь, опять и снова
меж Вами слово и меж мной.
Проляжет мягко, невесомо,
нежнее птичьего пера,
меж мной и вами тихо слово,
нить между завтра и вчера.
Проляжет в зябкой и студёной
осенней знобкой стороне
к Вам от меня простое слово,
а значит, и от Вас ко мне.
От Вас – ко мне. То не обмолвка.
Мой вымысел – увы – живуч.
Иначе б мало было толка
от тропки талой среди круч.
Так мнится мне опять и снова,
и улетает в лёгком сне
к Вам от меня цветное слово.
… И никогда – от Вас ко мне.
Влащік Валерія, стор. 193-194
"О так, вони – гарна пара! Вона – янгол. Фата, що лягла на округло огорнуті мерехтливим маревом плечі, – наче складені білі крила. Складені заспокоєно і смиренно перед значимістю жіночої долі. Світлий кучерик спадає на скроню зворушливо і пасторально. Велика красива дитина, – подумав, – і кохання до нього теж по-дитячому всеохопне і наївне. Що аж іноді вражає і, врешті, скоряє своєю силою. Більшого і жертовнішого, мабуть, і не буває. «Чи ж заслужив стільки?» – несмілий голосок із якогось закапелка свідомості. У відповідальні моменти той голос завжди озивається скрипучо і нахабно. Ну його…"
Диб`як Неоніла, стор.249.
"...Свои называли Васю «Президентом». Кто-то однажды подметил сходство с американским идолом – Кеннеди. Сходство с годами ушло, но президентом он остался навсегда…
Временами Вася и вправду подумывал податься в политику – стать депутатом, но внутри его что-то останавливало..."
Остролуцька Анастасія, стор. 267
"...Законы созданы из слов,
А значит слово – это право.
И каждому скажу я «браво!»,
Кто вынул слово из оков,
Кто обнажил, не ускользая
Святых писаний постулата,
Свой голос из огня разврата
На путь, ведущий в благость рая..."
Льоська, стор.334
"...Сергій неквапом йшов вулицею, постукуючи тростинкою. Він не мружився від сліпучого срібло-білого марева, бо не бачив його, та від радості і умиротворіння, якими здавалося було напоєне морозяне повітря на обличчі його теж грала усмішка. А ще три роки тому для нього, дужого двадцятип’ятирічного чоловіка, життя здавалося неможливим..."
Домніч Антоніна, стор.410
"Красть дни погожие у лета,
как яблоки у Гесперид,
в привычках сентября.
Но эту
он ненадолго сохранит.
У самых стен – хандра и холод,
а он беспечен, дерзок, лих
и совершает мимоходом
двенадцать подвигов своих..."
Іванченко Ірина, стор.386
"...Нарешті, в дверний дзвінок продзвеніли. На порозі стояла бабуся. Невисокого зросту, овальне, усміхнене обличчя, навіть, зморшки з віком склалися в легку посмішку, хустка на голові – чистого білого кольору. Вона, трохи засоромившись, привіталась. Він, зніяковівши, відповів на привітання. Секундою пізніше запросив її до квартири – на кухню пити чай та знайомитись..."
Прєснякова Іванна, стор.431
"...Як залишиш – заплаче осінь.
Відвернешся – заплачу я.
Синій вечір розсипав роси.
А ти досі ще не моя..."
Міхалевський Віталій, стор.462
"...Євграф стежив за небом теж. Воно здавалося йому морем. І його, Євграфа, несе вітер, мов павука на власному рваному павутинні.
Аж ось він подумав про Надю; про те, що і раніше були красиві жінки. Сотні років назад. Тисячі. І навіть його тітка в молодості, така схожа на Надю обличчям. По старій фотографії.
Але минули роки. Відлетіла за ними молодість. Краса розчинилася, як он та хмаринка…"
Апальков Олександр, стор.467
------------------------------------------------------------------------
Увага!
Кожний автор, твори якого друкувалися на сторінках міжнародного літературно-мистецького журналу «Склянка Часу*Zeitglas», або на сторінках тематичних альманахів, має право на видання власної книги з 30% знижкою видавничих витрат.
